акростих

Акро́стих, -ха; -стихи, -хів

Значення в інших словниках

1. акростих — акрости́х іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. акростих — (гр. akrostichos — крайній рядок) вipш-загадка, в якому початкові букви рядків складають слово-вiдгадку: У мене є одне кохання, Котре не зраджу я вовiк; Росло воно не день, не piк, А зо мною виpостало I квiткою pясною стало... Hе одцвiте моє кохання, А буде в сеpцi до сконання. (В.Самiйленко)  Словник стилістичних термінів
3. акростих — Зовнішня, технічна прикраса канону, що являє собою фразу, складену з початкових букв ірмосів та тропарів канону; заст. краєгранесіє, краєстрочіє  Словник церковно-обрядової термінології
4. акростих — АКРОСТИ́Х, а, ч., літ. Те саме, що акрові́рш. Автор нашого вірша в акростиху називав себе Александром Падальським (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
5. акростих — • акростих (грец. 'ακροστιχίς, від 'άκρος — крайній і στιχος — віршовий рядок) , акровірш — поетичний твір, у якому початкові літери кожного рядка, прочитувані згори вниз, утворюють слово або фразу. З'явився в давньогрец. і рим.  Українська літературна енциклопедія
6. акростих — акрости́х [від грец. άκρος – крайній і στίξ (στίχος) – ряд] вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово або речення, найчастіше ім’я того, кому А. присвячується.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. акростих — АКРОСТИ́Х, а, ч., поет. Вірш, у якому перші літери рядків утворюють слово або речення. Автор нашого вірша в акростиху називав себе Александром Падальським (Фр., XVI, 1955, 326).  Словник української мови в 11 томах