алюміній —
алюмі́ній іменник чоловічого роду хімічний елемент
Орфографічний словник української мови
алюміній —
Глинець, алюмн
Словник чужослів Павло Штепа
алюміній —
Алюминий — aluminium — *Aluminium — хімічний елемент. Символ Al, ат. н. 13; ат. м. 26,9815. Сріблясто-білий метал, складова частина бокситів, алунітів, каолінітів, нефелінів та інших мінералів. Т-ра плавлення tлп = 660оС; т-ра кипіння tкип = 2452оС.
Гірничий енциклопедичний словник
алюміній —
-ю, ч. Al. Хімічний елемент; легкий сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
алюміній —
АЛЮМІ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент з атомним номером 13, легкий сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Алюміній – основний конструктивний матеріал у літакобудуванні (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
алюміній —
алюмі́ній [від лат. alumen (aluminis) – галун] хімічний елемент, символ Аl, ат. н. 13; сріблясто-білий метал, складова частина бокситів, алунітів та інших мінералів.
Словник іншомовних слів Мельничука
алюміній —
Аl, хіміч. елемент з атомним числом 13; сріблясто-білий легкий метал; дуже добрий провідник тепла та електричного струму; на повітрі покривається захисною плівкою окису (пасивація); підлягає дії неокисних кислот і сильних лугів (амфотерність)...
Універсальний словник-енциклопедія
алюміній —
АЛЮМІ́НІЙ, ю, ч. Хімічний елемент; легкий сріблясто-білий метал, пластичний і ковкий. Алюміній — основний конструктивний матеріал у літакобудуванні (Наука.., 12, 1961, 7).
Словник української мови в 11 томах