алюміній
Аl, хіміч. елемент з атомним числом 13; сріблясто-білий легкий метал; дуже добрий провідник тепла та електричного струму; на повітрі покривається захисною плівкою окису (пасивація); підлягає дії неокисних кислот і сильних лугів (амфотерність); поширений в земній корі (алюмосилікати, корунд); широко застосовується як конструкційний матеріал (гол. чином у сплавах), для виготовлення кухонного посуду, електричних кабелів, фольги, вибухових матеріалів; відкрив 1825 Г.К. Ерстед.
Універсальний словник-енциклопедія