антиномія —
антино́мія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
антиномія —
-ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
антиномія —
АНТИНО́МІЯ, ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі.
Словник української мови у 20 томах
антиномія —
антино́мія (грец. αντινομία) суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але однаково переконливо доводяться логічно.
Словник іншомовних слів Мельничука
антиномія —
Міркування, яке здається вірним, але призводить до суперечності; суперечність між двома твердженнями, які здаються правильними і однаково добре обґрунтованими.
Універсальний словник-енциклопедія
антиномія —
АНТИНОМІЯ (від грецьк. αντινομία — суперечність у законі) — суперечність між двома судженнями, кожне з яких вважається однаковою мірою обґрунтованим в межах певної системи. Термін "А.
Філософський енциклопедичний словник
антиномія —
АНТИНО́МІЯ, ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі.
Словник української мови в 11 томах