антиномія

Антино́мія, -мії, -мією; -мії, -мій

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антиномія — антино́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. антиномія — -ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антиномія — АНТИНО́МІЯ, ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі. Словник української мови у 20 томах
  4. антиномія — антино́мія (грец. αντινομία) суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але однаково переконливо доводяться логічно. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. антиномія — Міркування, яке здається вірним, але призводить до суперечності; суперечність між двома твердженнями, які здаються правильними і однаково добре обґрунтованими. Універсальний словник-енциклопедія
  6. антиномія — АНТИНОМІЯ (від грецьк. αντινομία — суперечність у законі) — суперечність між двома судженнями, кожне з яких вважається однаковою мірою обґрунтованим в межах певної системи. Термін "А. Філософський енциклопедичний словник
  7. антиномія — АНТИНО́МІЯ, ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі. Словник української мови в 11 томах