антиномія

антино́мія

(грец. αντινομία)

суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але однаково переконливо доводяться логічно.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антиномія — Міркування, яке здається вірним, але призводить до суперечності; суперечність між двома твердженнями, які здаються правильними і однаково добре обґрунтованими. Універсальний словник-енциклопедія
  2. антиномія — антино́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. антиномія — -ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. антиномія — АНТИНО́МІЯ, ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі. Словник української мови у 20 томах
  5. антиномія — АНТИНО́МІЯ, ї, ж., філос. Суперечність між двома твердженнями, що взаємно виключають одне одне, але кожне з яких однаковою мірою логічно довідне в даній системі. Словник української мови в 11 томах
  6. антиномія — Антино́мія, -мії, -мією; -мії, -мій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. антиномія — АНТИНОМІЯ (від грецьк. αντινομία — суперечність у законі) — суперечність між двома судженнями, кожне з яких вважається однаковою мірою обґрунтованим в межах певної системи. Термін "А. Філософський енциклопедичний словник