Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

античність

Анти́чність, -ности, -ності, -ністю

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. античність — анти́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. античність — -ності, ж. Старожитність, стародавня культура, стародавнє мистецтво якої-небудь країни, регіону земної кулі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. античність — АНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Давньогрецький, давньоримський світ, його культура. Ренесанс був не просто запереченням середньовіччя, але й відродженням античності – того, що піддавалося засудженню раніше, за доби Великого переселення народів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. античність — • античність (від лат. antiquus — стародавній) - історія та культур. надбання Старод. Греції і Риму, основа, на якій пізніше розвинулася культура європ. народів. Істор. умови розвитку укр.  Українська літературна енциклопедія
  5. античність — анти́чність (від лат. antiquitas – давніша, старовина) давньогрецький, давньоримський світ, його культура.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. античність — Гр.-рим. період стародавньої історії та культури; антична історія поділяється на 3 доби: Стародавня Греція, еллінізм, Стародавній Рим; античною називають переважно гр.-рим. культуру, що розвивалася у басейні Середземного моря від кін. II тис. до н.е. до V ст. н.е.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. античність — АНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Давньогрецький, давньоримський світ, його культура.  Словник української мови в 11 томах