античність

Гр.-рим. період стародавньої історії та культури; антична історія поділяється на 3 доби: Стародавня Греція, еллінізм, Стародавній Рим; античною називають переважно гр.-рим. культуру, що розвивалася у басейні Середземного моря від кін. II тис. до н.е. до V ст. н.е.

Значення в інших словниках

1. античність — анти́чність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. античність — -ності, ж. Старожитність, стародавня культура, стародавнє мистецтво якої-небудь країни, регіону земної кулі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. античність — АНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Давньогрецький, давньоримський світ, його культура. Ренесанс був не просто запереченням середньовіччя, але й відродженням античності – того, що піддавалося засудженню раніше, за доби Великого переселення народів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. античність — • античність (від лат. antiquus — стародавній) - історія та культур. надбання Старод. Греції і Риму, основа, на якій пізніше розвинулася культура європ. народів. Істор. умови розвитку укр.  Українська літературна енциклопедія
5. античність — анти́чність (від лат. antiquitas – давніша, старовина) давньогрецький, давньоримський світ, його культура.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. античність — Анти́чність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. античність — АНТИ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Давньогрецький, давньоримський світ, його культура.  Словник української мови в 11 томах