антропологія

Антрополо́гія, -гії, -гією (гр.)

Значення в інших словниках

1. антропологія — антрополо́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. антропологія — (від грецьк. antropos — людина + logos — знання) наука про походження та еволюцію людини; культурна антропологія являє собою окрему галузь наукових досліджень, яка концентруює увагу на взаємовідносинах людини і культури  Словник іншомовних соціокультурних термінів
3. антропологія — Людинознавство  Словник чужослів Павло Штепа
4. антропологія — -ї, ж. Наука про походження та еволюцію людини, утворення людських рас та про нормальні варіації фізичної будови людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. антропологія — АНТРОПОЛО́ГІЯ, ї, ж. Комплексна наукова дисципліна, що займається вивченням людини і людського суспільства. Етнографія не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури, археології, антропології (М.  Словник української мови у 20 томах
6. антропологія — антрополо́гія (від антропо... і ...логія) наука про походження і еволюцію людини, утворення рас; нормальні варіації фізичної будови людини.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. антропологія — Наука про розвиток людського роду, зміну його фізичних рис у часі й просторі (також расову диференціацію).  Універсальний словник-енциклопедія
8. антропологія — АНТРОПОЛОГІЯ (від грецьк. ανδρωποζ — людина; λόγοζ — поняття) — наука про походження людини, утворення людських ареальних груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини. А. обіймає, окрім природної історії людини, також етнографію та археологію.  Філософський енциклопедичний словник
9. антропологія — АНТРОПОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає біологічну природу людини, її раси і т. ін. Вона [етнографія] не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури, археології, антропології (Рильський, III, 1956, 161).  Словник української мови в 11 томах