антропологія
Антрополо́гія, -гії, -гією (гр.)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- антропологія — антрополо́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- антропологія — (від грецьк. antropos — людина + logos — знання) наука про походження та еволюцію людини; культурна антропологія являє собою окрему галузь наукових досліджень, яка концентруює увагу на взаємовідносинах людини і культури Словник іншомовних соціокультурних термінів
- антропологія — Людинознавство Словник чужослів Павло Штепа
- антропологія — -ї, ж. Наука про походження та еволюцію людини, утворення людських рас та про нормальні варіації фізичної будови людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- антропологія — АНТРОПОЛО́ГІЯ, ї, ж. Комплексна наукова дисципліна, що займається вивченням людини і людського суспільства. Етнографія не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури, археології, антропології (М. Словник української мови у 20 томах
- антропологія — антрополо́гія (від антропо... і ...логія) наука про походження і еволюцію людини, утворення рас; нормальні варіації фізичної будови людини. Словник іншомовних слів Мельничука
- антропологія — Наука про розвиток людського роду, зміну його фізичних рис у часі й просторі (також расову диференціацію). Універсальний словник-енциклопедія
- антропологія — АНТРОПОЛОГІЯ (від грецьк. ανδρωποζ — людина; λόγοζ — поняття) — наука про походження людини, утворення людських ареальних груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини. А. обіймає, окрім природної історії людини, також етнографію та археологію. Філософський енциклопедичний словник
- антропологія — АНТРОПОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає біологічну природу людини, її раси і т. ін. Вона [етнографія] не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури, археології, антропології (Рильський, III, 1956, 161). Словник української мови в 11 томах