антропологія

АНТРОПОЛОГІЯ (від грецьк. ανδρωποζ — людина; λόγοζ — поняття) — наука про походження людини, утворення людських ареальних груп (рас), про типи й варіації фізичної будови людини. А. обіймає, окрім природної історії людини, також етнографію та археологію. "Філософський словник" Лаланда дає визначення А. як однієї з галузей природничих наук, яка вивчає людський вид загалом, в його особливостях та зв'язках з усім іншим у природі. Леві-Cmpoc обстоює тезу про те, що зачинателем антропології є Руссо, який передбачив і заснував цю науку на століття раніше її офіційного визнання. У "Роздумах щодо походження нерівності" Руссо зазначає, що "світ населений народами, про котрих ми знаємо лише імена, а попри те, зважуємося розмірковувати про людство". Згадану працю можна вважати першим науковим дослідженням із загальної А., позаяк тут поставлено проблему взаємовідносин між природою та цивілізацією. За Клакхоном, основні тенденції антропологічної думки зосереджено на питаннях: якою була історія людства — і біологічна й культурна? Чи існують загальні принципи або "закони", що управляють цією еволюцією? Якими є природні зв'язки, якщо такі існують, між фізичними типами, мовою й звичаями людей у минулому та сьогодні? Наскільки пластичною є людина? До якої міри вона може підлягати впливові виховання або природних умов? Чому певні особистісні типи більш притаманні одним суспільствам, аніж іншим? ("Дзеркало для людини. Вступ до антропології"). З наведеного переліку зрозуміло, що антропологічна думка обіймає як низку спеціально-наукових питань, так і філософських уявлень про людину (див. антропологія філософська). Ще 1596 р. протестантським гуманістом Гасманном видано кн. під назвою "Антропологія", де остання постає як наука про подвійну духовно-тілесну природу людини. Загалом же людинознавство од перших своїх кроків зіткнулося з надзвичайною полівалентністю свого об'єкта. І донині існує загроза редукціонізму, перебільшення значущості одних ознак людського на шкоду іншим. (Типовий вияв крайнощів у тлумаченні людини: недоврахування біологічних факторів її розвитку або навпаки — факторів соціуму, культури та довкілля.) Як самостійна наукова галузь А. складається з серед. XIX ст.: 1850 р. у Гамбурзі засновано музей етнології; археологічний та етнологічний музей Пібоді в Гарварді засновано 1866 р.; Королівський антропологічний інститут — у 1879 р.; Бюро американської етнології — у 1879 р.; Тейлор почав викладати А. в Оксфорді 1884 р. Розвиток укр. А. започатковано Міклухою-Маклаєм. З 1871 р. він здійснює антропологічне вивчення корінного населення Пд.-Сх. Азії, Австралії, о-вів Тихого океану. Обстоював ідеї видової єдності й взаємної спорідненості рас людини, спільності здібностей архаїчних і сучасних народів. Вивчення укр. народу, як окремої, неповторної антропологічної та етнографічної цілості здійснив з початку 1870-х рр. Вовк. Змушений після Емського указу залишити Україну, він засвоює антропологічні здобутки європейських учених, студіює в "Антропологічній школі" та інших наукових закладах Парижа, стає тут членом Археологічного та Історичного тов-в та Тов-ва народних переказів. Був редактором ж. "Антропологія" (паризьке видання франц. мовою) та "Матеріалів до українсько-руської етнології", що виходив у Львові за ініціативою Франка. Підсумкову працю вченого "Студії з української етнографії та антропології" вперше видано у Празі 1928 р.

В. Табачковський

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антропологія — АНТРОПОЛО́ГІЯ, ї, ж. Комплексна наукова дисципліна, що займається вивченням людини і людського суспільства. Етнографія не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури, археології, антропології (М. Словник української мови у 20 томах
  2. антропологія — -ї, ж. Наука про походження та еволюцію людини, утворення людських рас та про нормальні варіації фізичної будови людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антропологія — Антрополо́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. антропологія — Наука про розвиток людського роду, зміну його фізичних рис у часі й просторі (також расову диференціацію). Універсальний словник-енциклопедія
  5. антропологія — Людинознавство Словник чужослів Павло Штепа
  6. антропологія — АНТРОПОЛО́ГІЯ, ї, ж. Наука, що вивчає біологічну природу людини, її раси і т. ін. Вона [етнографія] не раз послуговується і матеріалами економіки, географії, архітектури, археології, антропології (Рильський, III, 1956, 161). Словник української мови в 11 томах
  7. антропологія — антрополо́гія (від антропо... і ...логія) наука про походження і еволюцію людини, утворення рас; нормальні варіації фізичної будови людини. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. антропологія — (від грецьк. antropos — людина + logos — знання) наука про походження та еволюцію людини; культурна антропологія являє собою окрему галузь наукових досліджень, яка концентруює увагу на взаємовідносинах людини і культури Словник іншомовних соціокультурних термінів
  9. антропологія — антрополо́гія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови