апогей —
апоге́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
апогей —
АПОГЕЙ – ПЕРИГЕЙ Апогей, -ю, ор. -єм. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти (Місяця, штучного супутника тощо); переносно – найвищий ступінь розвитку, розквіту.
Літературне слововживання
апогей —
Найвищість, верхів'я, верхівля, гора
Словник чужослів Павло Штепа
апогей —
(грец. apogeios віддалений від Землі), -ю, ч. 1. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Найвищий ступінь розвитку, розквіт, найбільше піднесення чогось. Що тут, ув апогеї рабування, у тебе під обладаю твої уседержавні втрати і набутки? (ЧТ:52).
Словник поетичної мови Василя Стуса
апогей —
-ю, ч. 1》 астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2》 перен. Найвищий ступінь чого-небудь; вершина, розквіт.
Великий тлумачний словник сучасної мови
апогей —
АПОГЕ́Й, ю, ч. 1. астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця, штучного супутника Землі або ракети. Висота апогею ракети-носія нижча від апогею супутника більш як на 100 кілометрів (з газ.). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
апогей —
апоге́й (від апо... і ...гей) 1. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Переносно – найвищий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт.
Словник іншомовних слів Мельничука
апогей —
Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця супутника Землі.
Універсальний словник-енциклопедія
апогей —
ВЕРШИ́НА чого (найвища точка розвитку, найвищий ступінь вияву чогось і т. ін.), ВНЕ́ЦЬ, ВЕРХІ́В'Я, АПОГЕ́Й книжн., ЗЕНІ́Т книжн., КУЛЬМІНА́ЦІЯ книжн., ПІК книжн., ОЛІ́МП книжн., ВЕРХОВИ́НА рідше.
Словник синонімів української мови
апогей —
АПОГЕ́Й, ю, ч. 1. астр. Найвіддаленіша від центра Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. Висота апогею ракети-носія, нижча від апогею супутника більш як на 100 кілометрів (Рад. Укр., 14.XI 1957, 3). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах
апогей —
рос. апогей (грец. apogelos — віддалений від Землі) — 1. Найвіддаленіша від Землі точка орбіти Місяця або штучного супутника Землі. 2. Переносно — вершина якогось досягнення, найвищий ступінь розвитку, найбільше піднесення, розквіт.
Eкономічна енциклопедія