артилерія

Артиле́рія, -рії, -рією; -ле́рії, -рій

Значення в інших словниках

1. артилерія — артиле́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. артилерія — Гарматня, див. арсенал  Словник чужослів Павло Штепа
3. артилерія — -ї, ж. 1》 збірн. Вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. 2》 тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є гармати. 3》 тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. артилерія — АРТИЛЕ́РІЯ, ї, ж. 1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані (гармати, гаубиці, міномети і т. ін.). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю.  Словник української мови у 20 томах
5. артилерія — артиле́рія (франц. artullerie, від старофранц. atillier – споряджати) 1. Рід сухопутних військ, озброєних гарматами, реактивними, ракетними установками.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. артилерія — 1. рід сухопутних військ, головним озброєнням якого є гармати та певні види ракетної зброї (встановлені на автомобілях, тягачах); 2. сукупність вогнепальної зброї артилерійських військ; 3. галузь воєнної науки, що займається артилерійським озброєнням.  Універсальний словник-енциклопедія
7. артилерія — АРТИЛЕ́РІЯ, ї, ж. 1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. Над бліндажем стояла абсолютна, тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Янов., І, 1958, 382); Танкісти..  Словник української мови в 11 томах