артилерія
АРТИЛЕ́РІЯ, ї, ж.
1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані.
Над бліндажем стояла абсолютна, тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Янов., І, 1958, 382);
Танкісти.., стрімко йдучи вперед, залишали.. свіжі сліди своєї роботи: потрощену німецьку артилерію, дотліваючі по кюветах машини (Гончар, II, 1959, 433).
2. тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є така зброя.
Артилерія в боях перемозі стеле шлях (Укр.. присл.., 1955,00).
3. тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою.
Словник української мови (СУМ-11)