артилерія
АРТИЛЕ́РІЯ, ї, ж.
1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані.
Над бліндажем стояла абсолютна, тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Янов., І, 1958, 382);
Танкісти.., стрімко йдучи вперед, залишали.. свіжі сліди своєї роботи: потрощену німецьку артилерію, дотліваючі по кюветах машини (Гончар, II, 1959, 433).
2. тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є така зброя.
Артилерія в боях перемозі стеле шлях (Укр.. присл.., 1955,00).
3. тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- артилерія — артиле́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- артилерія — Гарматня, див. арсенал Словник чужослів Павло Штепа
- артилерія — -ї, ж. 1》 збірн. Вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. 2》 тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є гармати. 3》 тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- артилерія — АРТИЛЕ́РІЯ, ї, ж. 1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані (гармати, гаубиці, міномети і т. ін.). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Словник української мови у 20 томах
- артилерія — артиле́рія (франц. artullerie, від старофранц. atillier – споряджати) 1. Рід сухопутних військ, озброєних гарматами, реактивними, ракетними установками. Словник іншомовних слів Мельничука
- артилерія — 1. рід сухопутних військ, головним озброєнням якого є гармати та певні види ракетної зброї (встановлені на автомобілях, тягачах); 2. сукупність вогнепальної зброї артилерійських військ; 3. галузь воєнної науки, що займається артилерійським озброєнням. Універсальний словник-енциклопедія
- артилерія — Артиле́рія, -рії, -рією; -ле́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)