1. Словник української мови в 11 томах

артист

АРТИ́СТ, а, ч.

1. Той, хто публічно виконує твори мистецтва (актор, музикант, співак та ін.).

Йому заманулось піти в оперу й послухати якогось приїжджого артиста (Н.-Лев., IV, 1956, 292);

Крізь парусинову завісу глядачам було видно, як метушились по сцені артисти, готуючись до початку вистави (Шиян, Баланда, 1957, 209);

*У порівн. Тризлов високо розмахував рукою, наче артист (Кучер, Чорноморці, 1956, 332).

2. перен. Той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець.

В тих [Бориславських] оповіданнях ви бачите самого Франка — Франка-борця, який не криє своїх симпатій і антипатій, борця, що часом перемагає в нім артиста (Коцюб., III, 1956, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артист — Арти́ст: — тут: митець [54] Словник з творів Івана Франка
  2. артист — (той, хто публічно виконує твори мистецтва) актор, ірон. лицедій. Словник синонімів Полюги
  3. артист — артист – актор Артист – 1. Виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо). Артист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист. 2. Переносно: особа, котра досягла в чомусь високої майстерності. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  4. артист — арти́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  5. артист — АРТИСТ – АКТОР Артист, -а. 1. Виконавець творів мистецтва (актор, співак, музикант тощо): артист естради, оперний артист, цирковий артист, заслужений артист, народний артист. 2. перен. розм. Особа, яка досягла в чомусь високої майстерності. Літературне слововживання
  6. артист — Арти́ст. Художник. Каварня “Габсбурґ” отвирає ся 29. грудня с.р. о 7 год. рано. Ціле заведене є після наймоднійшого стилю уладжене. Уряджене прямо будить подив. Мальовилакисти перворядних артистів (Б., 1909, рекл) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  7. артист — див. АКТОР; (у галузі малярства) мистець, маляр. Словник синонімів Караванського
  8. артист — Мистець, грець, лицедій Словник чужослів Павло Штепа
  9. артист — [артист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  10. артист — (фр. Artiste — митець) — особа, яка професійно займаєтьсямистецтвом. Музикант — виконавець (співак, інструменталіст, диригент, хормейстер та ін.), який виступає на оперній сцені або концертній естраді. Словник-довідник музичних термінів
  11. артист — -а, ч. 1》 Той, хто публічно виконує твори мистецтва (актор, музикант, співак та ін.). 2》 перен. Той, хто досяг високої майстерності в будь-якій галузі; митець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  12. артист — АРТИ́СТ, а, ч. 1. Той, хто публічно виконує твори мистецтва (актор, музикант, співак та ін.). Йому заманулось піти в оперу й послухати якогось приїжджого артиста (І. Словник української мови у 20 томах
  13. артист — арти́ст митець, художник (ст): Артист Труш подарував для товариства ["Академічна громада"] два гарні великі портрети Драгоманова і Франка. Це були, мабуть, чи не перші портрети його пензля (Шухевич)||артиста Лексикон львівський: поважно і на жарт
  14. артист — див. актор; жартівник Словник синонімів Вусика
  15. артист — арти́ст [франц. artiste, від лат. ars (artis) – мистецтво] 1. Виконавець творів мистецтва. 2. Переносно – особа, яка досягла високої майстерності в певній галузі. Словник іншомовних слів Мельничука
  16. артист — АРТИ́СТ (той, хто публічно виконує твори мистецтва), АКТО́Р (перев. про виконавця ролей у театральних виставах, в кіно, на телебаченні, ЛИЦЕДІ́Й заст.; КОМЕДІА́НТ (КУМЕДІА́НТ) розм. (про виконавця комедійних ролей або про мандрівного актора). Словник синонімів української мови
  17. артист — Арти́ст, -та, -тові, -те! -ти́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  18. артист — Арти́ст, -та м. 1) Артистъ, художникъ. 2) Актеръ. Публика тобі живому квітки кидала як солому, а вмер, артисте-небораче, то й байдуже. (Изъ эпитафіи Соленика). О. 1861. ІІ. 176. Словник української мови Грінченка