артилерійський
АРТИЛЕРІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до артиле́рія.
Артилерійська зброя;
// Здійснюваний артилерією (в 1 знач.).
Розвідка встановила, що артилерійська підготовка проведена блискуче (Мороз, П’єси, 1959, 109);
Увечері до міста долинув глухий гул далекої артилерійської канонади (Донч., III, 1956, 447);
// Признач. для стрільби з артилерії (в 1 знач.).
Рівнина й рівнина, як безкраїй артилерійський полігон (Гончар, Таврія.., 1957, 302);
// Який належить до артилерії (в 2 знач.).
Артилерійський полк Устима Богучара вступив по тривозі в .. бій ще на світанку першого дня війни (Кучер, Чорноморці, 1956, 36);
// Який готує артилеристів.
Артилерійська школа.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- артилерійський — артилері́йський прикметник Орфографічний словник української мови
- артилерійський — [артиелеир’ійс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- артилерійський — -а, -е. Прикм. до артилерія. Артилерійська зброя. || Здійснюваний артилерією (у 1 знач.). || Признач. для стрільби з гармат. Самохідна артилерійська установка — гармата великого калібру, установлена на броньованій машині з гусеничним ходом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- артилерійський — АРТИЛЕРІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до артиле́рія. Артилерійська зброя; // Здійснюваний артилерією (у 1 знач.). Розвідка встановила, що артилерійська підготовка проведена блискуче (З. Словник української мови у 20 томах