1. Словник української мови у 20 томах

артилерійський

АРТИЛЕРІ́ЙСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до артиле́рія.

Артилерійська зброя;

// Здійснюваний артилерією (у 1 знач.).

Розвідка встановила, що артилерійська підготовка проведена блискуче (З. Мороз);

Увечері до міста долинув глухий гул далекої артилерійської канонади (О. Донченко);

// Признач. для стрільби з артилерії (у 1 знач.).

Рівнина й рівнина, як безкраїй артилерійський полігон (О. Гончар);

// Який належить до артилерії (у 2 знач.).

Артилерійський полк Устима Богучара вступив по тривозі в .. бій ще на світанку першого дня війни (В. Кучер);

// Який готує артилеристів.

Артилерійська школа.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артилерійський — артилері́йський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. артилерійський — [артиелеир’ійс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. артилерійський — -а, -е. Прикм. до артилерія. Артилерійська зброя. || Здійснюваний артилерією (у 1 знач.). || Признач. для стрільби з гармат. Самохідна артилерійська установка — гармата великого калібру, установлена на броньованій машині з гусеничним ходом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. артилерійський — АРТИЛЕРІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до артиле́рія. Артилерійська зброя; // Здійснюваний артилерією (в 1 знач.). Розвідка встановила, що артилерійська підготовка проведена блискуче (Мороз, П’єси, 1959, 109)... Словник української мови в 11 томах