артилерія

Гарматня, див. арсенал

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. артилерія — артиле́рія (франц. artullerie, від старофранц. atillier – споряджати) 1. Рід сухопутних військ, озброєних гарматами, реактивними, ракетними установками. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. артилерія — артиле́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. артилерія — Артиле́рія, -рії, -рією; -ле́рії, -рій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. артилерія — АРТИЛЕ́РІЯ, ї, ж. 1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. Над бліндажем стояла абсолютна, тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Янов., І, 1958, 382); Танкісти.. Словник української мови в 11 томах
  5. артилерія — -ї, ж. 1》 збірн. Вогнепальна колективна зброя, гармати різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані. 2》 тільки одн. Рід військ, основним озброєнням яких є гармати. 3》 тільки одн. Наука про вогнепальну зброю та її застосування в бою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. артилерія — АРТИЛЕ́РІЯ, ї, ж. 1. збірн. Вогнепальна зброя різних конструкцій, що вражає противника з великої відстані (гармати, гаубиці, міномети і т. ін.). Над бліндажем стояла абсолютна тиша, тільки зрідка здригалася глухо земля: у сусідів била важка артилерія (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. артилерія — 1. рід сухопутних військ, головним озброєнням якого є гармати та певні види ракетної зброї (встановлені на автомобілях, тягачах); 2. сукупність вогнепальної зброї артилерійських військ; 3. галузь воєнної науки, що займається артилерійським озброєнням. Універсальний словник-енциклопедія