артилерійський
АРТИЛЕРІ́ЙСЬКИЙ, а, е. Прикм. до артиле́рія.
Артилерійська зброя;
// Здійснюваний артилерією (в 1 знач.).
Розвідка встановила, що артилерійська підготовка проведена блискуче (Мороз, П’єси, 1959, 109);
Увечері до міста долинув глухий гул далекої артилерійської канонади (Донч., III, 1956, 447);
// Признач. для стрільби з артилерії (в 1 знач.).
Рівнина й рівнина, як безкраїй артилерійський полігон (Гончар, Таврія.., 1957, 302);
// Який належить до артилерії (в 2 знач.).
Артилерійський полк Устима Богучара вступив по тривозі в .. бій ще на світанку першого дня війни (Кучер, Чорноморці, 1956, 36);
// Який готує артилеристів.
Артилерійська школа.
Словник української мови (СУМ-11)