артилерійський
АРТИЛЕРІ́ЙСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до артиле́рія.
Артилерійська зброя;
// Здійснюваний артилерією (у 1 знач.).
Розвідка встановила, що артилерійська підготовка проведена блискуче (З. Мороз);
Увечері до міста долинув глухий гул далекої артилерійської канонади (О. Донченко);
// Признач. для стрільби з артилерії (у 1 знач.).
Рівнина й рівнина, як безкраїй артилерійський полігон (О. Гончар);
// Який належить до артилерії (у 2 знач.).
Артилерійський полк Устима Богучара вступив по тривозі в .. бій ще на світанку першого дня війни (В. Кучер);
// Який готує артилеристів.
Артилерійська школа.
Словник української мови (СУМ-20)