асимілятор —
асиміля́тор іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
асимілятор —
Винародлювач
Словник чужослів Павло Штепа
асимілятор —
-а, ч. Той, хто насильно проводить асиміляцію (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
асимілятор —
АСИМІЛЯ́ТОР, а, ч. Прихильник асиміляторства. Скільки знищено, розігнано [прекрасних національних кадрів], якими людьми обсаджені заклади [в Україні], де творяться культурні кадри? Скільки провінціалізму і тупої самозакоханості, асиміляторів і русифікаторів! (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
асимілятор —
АСИМІЛЯ́ТОР, а, ч. Той, хто насильно проводить асиміляцію (в 1 знач.).
Словник української мови в 11 томах