Словник української мови в 11 томах

асимілятор

АСИМІЛЯ́ТОР, а, ч. Той, хто насильно проводить асиміляцію (в 1 знач.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. асимілятор — асиміля́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. асимілятор — Винародлювач  Словник чужослів Павло Штепа
  3. асимілятор — -а, ч. Той, хто насильно проводить асиміляцію (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. асимілятор — АСИМІЛЯ́ТОР, а, ч. Прихильник асиміляторства. Скільки знищено, розігнано [прекрасних національних кадрів], якими людьми обсаджені заклади [в Україні], де творяться культурні кадри? Скільки провінціалізму і тупої самозакоханості, асиміляторів і русифікаторів! (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
  5. асимілятор — Асиміля́тор, -ра; -тори, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)