Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

астигматизм

Астигмати́зм, -му, -мові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. астигматизм — астигмати́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. астигматизм — (мед.) зоророзлад  Словник чужослів Павло Штепа
  3. астигматизм — -у, ч. Вада оптичних лінз або ока, що призводить до нечіткості зображення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. астигматизм — АСТИГМАТИ́ЗМ, у, ч. 1. мед. Вада ока, що призводить до нечіткості зображення. За допомогою контактних лінз коригують короткозорість, далекозорість, астигматизм (із журн.). 2. спец.  Словник української мови у 20 томах
  5. астигматизм — астигмати́зм (від а... і грец. στίγμα – крапка) 1. Одна з аберацій оптичних систем, яка виявляється в тому, що утворюване лінзою зображення точки, внаслідок неоднакового заломлення проміння, є розпливчатим. 2.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. астигматизм — Вада лінз; полягає в тому, що зображенням точки є 2 відрізки, які лежать у різних площинах; внаслідок а. зображення нечітке.  Універсальний словник-енциклопедія
  7. астигматизм — АСТИГМАТИ́ЗМ, у, ч. Вада оптичних лінз або ока. що призводить до нечіткості зображення.  Словник української мови в 11 томах