астигматизм

астигмати́зм

-у, ч.

Вада оптичних лінз або ока, що призводить до нечіткості зображення.

Значення в інших словниках

1. астигматизм — астигмати́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. астигматизм — (мед.) зоророзлад  Словник чужослів Павло Штепа
3. астигматизм — АСТИГМАТИ́ЗМ, у, ч. 1. мед. Вада ока, що призводить до нечіткості зображення. За допомогою контактних лінз коригують короткозорість, далекозорість, астигматизм (із журн.). 2. спец.  Словник української мови у 20 томах
4. астигматизм — астигмати́зм (від а... і грец. στίγμα – крапка) 1. Одна з аберацій оптичних систем, яка виявляється в тому, що утворюване лінзою зображення точки, внаслідок неоднакового заломлення проміння, є розпливчатим. 2.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. астигматизм — Вада лінз; полягає в тому, що зображенням точки є 2 відрізки, які лежать у різних площинах; внаслідок а. зображення нечітке.  Універсальний словник-енциклопедія
6. астигматизм — Астигмати́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. астигматизм — АСТИГМАТИ́ЗМ, у, ч. Вада оптичних лінз або ока. що призводить до нечіткості зображення.  Словник української мови в 11 томах