атакувати —
Нападати, напасти, понападати, наступати, наступити, понаступати, див. штурмувати
Словник чужослів Павло Штепа
атакувати —
-ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Навально наступати на ворога. 2》 перен. Спрямовувати свої дії проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети.
Великий тлумачний словник сучасної мови
атакувати —
АТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що. 1. Стрімко наступати на ворога. Перший батальйон залишався на місці, щоб атакувати перевал з фронту (О.
Словник української мови у 20 томах
атакувати —
атакува́ти в лоб (в ло́ба). 1. Навально наступати на ворога. Командувач видає наказа до негайного виконання: атакувати в лоб Турецький вал (Ю. Яновський). 2. Відверто, прямолінійно говорити, запитувати про що-небудь.
Фразеологічний словник української мови
атакувати —
АТАКУВА́ТИ (навально наступати на ворога), ШТУРМУВА́ТИ (рішуче наступати на фортецю, укріплення, опорний пункт). — Док.: атакува́ти. Застава дістала наказ приєднатись до сотні стрільців, що мусила ще вночі атакувати з флангу ворога над річкою (М.
Словник синонімів української мови
атакувати —
АТАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Навально наступати на ворога. Підполковник Давидов, діючи в тилу французів, атакував і розбив охорону транспорту з набоями гарматними (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах
атакувати —
Атако́вувати, -вую, -єш сов. в. атакува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск.
Словник української мови Грінченка