баб’ячий —
БА́Б’ЯЧИЙ, а, е. Прикм. до ба́ба¹ 3. [Xрапко:] Ця [Галька], здається, змогла б дати мені підпомоги. Та що? Не баб’ячих рук це діло (Мирний, V, 1955, 122); В кількох кроках від лугу, звідки вжед олинав баб’ячий сміх і гуки...
Словник української мови в 11 томах