Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

базальт

База́льт, -ту, -тові

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. базальт — база́льт іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. базальт — Базальт — basalt, basaltic rocks — Basalt — виливна кайнотипна основна гірська порода. Текстура масивна чи пориста. Забарвлення Б. від темного до чорного. Ефузивний аналог габро. Складається г.ч.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. базальт — -у, ч. Вулканічна гірська порода щільної або дрібнозернистої будови; належить до лужних порід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. базальт — БАЗА́ЛЬТ, у, ч. Вулканічна гірська порода щільної або дрібнозернистої структури, перев. темного (чорного або темно-сірого) кольору. З-під руки посипалися іскри. Впав на сніг шматок базальту (О.  Словник української мови у 20 томах
  5. базальт — база́льт (лат. basaltes, від грец. βάσανος – пробний камінь) виливна магматична гірська порода чорного або темно-сірого кольору. Складається з плагіоклазу, піроксену, магнетиту та ін. Будівельний матеріал, сировина для кам’яного литва.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. базальт — Магматична вулканічна порода чорного кольору, складається з плагіоклазів і піроксенів, часто містить також олівін; дуже поширений продукт давніх і сучасних вулканічних вивержень, утворює земну кору під дном океанів; дорожній матеріал...  Універсальний словник-енциклопедія
  7. базальт — БАЗА́ЛЬТ, у, ч. Вулканічна гірська порода щільної або дрібнозернистої будови переважно темного кольору. Земна кора має товщину в 30 — 60 кілометрів і складається з гранітів, базальтів і осадочних порід (Наука.., 5, 1958, 32).  Словник української мови в 11 томах