базальт
БАЗА́ЛЬТ, у, ч.
Вулканічна гірська порода щільної або дрібнозернистої структури, перев. темного (чорного або темно-сірого) кольору.
З-під руки посипалися іскри. Впав на сніг шматок базальту (О. Бердник);
Земна кора має товщину в 30–60 кілометрів і складається з гранітів, базальтів і осадових порід (з наук.-попул. літ.);
* У порівн. На його [чорного раба] валькуватих, мов з базальту, тесаних руках красуня з льоху (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)