байдужий —
(той, хто не виявляє зацікавлення) байдужний, книжн. індиферентний, апатичний, (ще і млявий) збайдужілий, знеохочений, (не схильний до почуттів) прохолодний, безпристрасний, (про ставлення до когось) неуважний// (не бере участі в чомусь) який стоїть за бортом.
Словник синонімів Полюги
байдужий —
байду́жий прикметник
Орфографічний словник української мови
байдужий —
1. (до кого-чого, рідше на що і без додатка). Який не звертає уваги на когось, щось, не виявляє зацікавлення. Все здасться йому чужим, незвичайним, байдужим до його горя, до його долі (М.
Літературне слововживання
байдужий —
-а, -е. 1》 без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. || Який виражає незацікавленість, безсторонність. || Який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
байдужий —
БАЙДУ́ЖИЙ, а, е. 1. до кого – чого і без дод., рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. Владко був маломовний і байдужий (І. Франко); Ганна Іванівна слухала уважно: вона ніколи не була байдужою до справ чоловіка (Ю.
Словник української мови у 20 томах
байдужий —
БАЙДУ́ЖИЙ (про людину — який не виявляє зацікавлення до навколишнього, не схильний до почуттів, пристрастей), БАЙДУ́ЖНИЙ рідше, ІНДЕФЕРЕ́НТНИЙ книжн.
Словник синонімів української мови
байдужий —
БАЙДУ́ЖИЙ, а, е. 1. без додатка і до кого, до чого, рідко на що. Який не звертає уваги на кого-, що-небудь, не виявляє зацікавлення. Владко був маломовний і байдужий (Фр., VI, 1951, 318); Бродять лісом хлопчаки малі. До дощу травневого байдужі (Руд.
Словник української мови в 11 томах
байдужий —
Байдужий, -а, -е Безразличный, равнодушный, индифферентный. Погляд її очей був недбалий... байдужий. Левиц. Пов. 297.
Словник української мови Грінченка