байдужий
Апатичний, байдуженький, байдужісінький, байдужкуватий, байдужливий, байдужний, бездушний, безпристрасний, безтурботний, зачерствілий, збайдужілий, збайдужнілий, індиферентний, кисло-байдужий, наплювака, наплювацький, незворушний, неуважний (до когось), нечулий, розмнямлений, товстошкірий, товстошкурий, холодний, черствий, черстводух, черстводухий, черств'як
Фразеологічні синоніми: аби день до вечора; відвертає носа (вдає, що не бачить); в одне вухо впускає, в друге випускає; все пропускає повз вуха; держиться осторонь; дивиться крізь пальці; душа заросла полином; живе, аби лихо тихо; живий труп (до всього байдужий); закрився очима й плечима; замість серця грудка глини; замкнувся в панцир байдужості; заплющує очі (на щось); за смішки приймає (чуже горе); зачерствіле серце; і бровою не веде; і бровою не звине; і в ус не дме; і в ус не дує; і вусом не рушить; і вухом не веде; і гадки мало; і гадки не має; і за вухом не свебить; і кривим оком не гляне; і на подзвін не дбає; і оком не веде; і пальцем не ворухне; і пальцем не кивне; його діло сторона; його хата скраю; йому байдуже; йому байдужки; йому байдужісінько; йому все дарма; йому все до бульби; йому все до лампочки; йому все до одного місця; йому все одно; йому все по барабану; йому все по боку; йому всерівно; йому все тринь-трава; йому й за вухом не свербить; йому й клопоту мало; йому на все наплювати; йому на все начхати; йому ні гаряче, ні зимно; йому ні гріє, ні знобить; йому ні свербить, ні болить; йому ні холодно, ні жарко; йому однако; йому однаковісінько; йому однаково; йому хочби хни; йому хочби що; йому хай хоч вовки заведуться; йому хоч вовк траву їж; йому хоч трава не рости; йому, як з гуся вода; махнув на все рукою; мотузяна душа; не в голові (не в голові йому наші турботи); не вдаряє (у прик. "Москва на сльози не вдаряє"); недвига серцем; обріс жиром; обріс мохом; оглух серцем; плювати він хотів; поза вухом пускає; пропускає мимо уваги; пропускає мимо ушей; пропускає повз вуха; пропускає повз слух; пускає з вуха в вухо; серце кам'яне; серце мохом обросло; серце остюками обросло; спопелілий серцем; стоїть осторонь; тримається осторонь; ходячий мертвець (живий труп); хочби бровою моргнув; хочби вусом повів; черства душа; черстве серце; чхав він (на когось); чхати він хотів (т.с.); шкіра, як на дубі; як не до нього (під час звертання)
Приповідки байдужих: Дарма! Наплювати! Начхати! Після нас хоч потоп. Наше діло півняче: прокукурікай, а там хоч не розвидняйся. Наше діло мірошницьке: запусти та й руки опусти. Наше діло теляче: наївся та й у хлів. Не моє горить, не буду й гасить. Не моє просо, не мої горобці, не буду й відганяти. Моя хата скраю, нічого не знаю. Про мене, Семене, аби я Іван. Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху. Про мене, Семене, як Гапка скаже. Про мене, Мартин, хоч головою об тин. Про мене, синку, бери хоч свинку, аби не рохкала. Знать не знаю, кому як угодно, а ми — як знаєм. З богом, Парасю! З богом, Марусю, по морозцю! Дуже мені теє в голові! А мені велика турбація — то твій клопіт! Мені аби місяць світив, а зорі як хочуть. От мені великий клопіт! Та він мені й за вухом не свербить! Хай тобі й риба, й озеро!
Приповідки про байдужих: Від нього, як від барабанної шкури все одскакує. Дбає, як пес за п'яту ногу. Хочби бровою моргнув, Хочби тобі вусом повів. Сонне царство (про байдуже суспільство). Царство сну (т.с.)
Словник синонімів української мови Вусика