бандажувати —
Бандажува́ти: — перев'язувати рану, бинтувати [II] — перев'язувати [54]
Словник з творів Івана Франка
бандажувати —
-ую, -уєш, недок. Накладати бандаж.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бандажувати —
БАНДАЖУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод., спец. Накладати бандаж. Переді мною впала куля, і нараз почув гук вибуху, безвладно повалився на землю і відчув наче мені відірвало ногу. Я почав собі бандажувати ногу (з публіц. літ.
Словник української мови у 20 томах
бандажувати —
бандажува́ти мед. накладати пов'язку; бинтувати (ср, ст): Орися вже бандажувала рани, а він тільки приходив до тями, гострий біль пронизував усю його свідомість (Авторка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
бандажувати —
Бандажувати, -жую, -єш гл. 1) Подвязывать башмаки лентами (см. бандаж.). 2) Бинтовать, налагать повязку. Шейк.
Словник української мови Грінченка