Значення в інших словниках
-
басувати —
басува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
басувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). || Баско, жваво їхати верхи; гарцювати. 2》 перен. Бігати підскакуючи, стрибати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
басувати —
БАСУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, недок. 1. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). Кінь басує, – от-от річку. От... от... перескочить (Т. Шевченко); – Попустіть поводи, – кричить [Прокіп Іванович] на конюхів. – Дайте волю, нехай басує! (О.
Словник української мови у 20 томах
-
басувати —
див. бігати; говорити; пустувати
Словник синонімів Вусика
-
басувати —
ГАРЦЮВА́ТИ (про коней — грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИ діал.; ГОПЦЮВА́ТИ розм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П.
Словник синонімів української мови
-
басувати —
БАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Зводитися на диби; скакати, бігти галопом (про коней). Кінь басує, — от-от річку. От… от… перескочить (Шевч., І, 1951, 249); — Попустіть поводи, — кричить [Прокіп Іванович] на конюхів. — Дайте волю, нехай басує! (Стор.
Словник української мови в 11 томах
-
басувати —
Басувати, -сую, -єш гл. 1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч. 2) = мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390. 3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Словник української мови Грінченка