басувати
Басувати, -сую, -єш
гл.
1) О лошади: рѣзвиться, подыматься на дыбы, скакать, идти въ галопъ. Кінь басує... от-от річку, от-от перескочить. Шевч.
2) = мурчати. Кіт басує. Вх. Лем. 390.
3) — кому. Поддакивать кому, подольщаться къ кому. Фр. Пр. 23.
Словник української мови Грінченка