бджола —
бджола́ іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири бджоли́
Орфографічний словник української мови
бджола —
-и, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бджола —
БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха родини бджолиних, яка збирає квітковий пилок та нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський).
Словник української мови у 20 томах
бджола —
Бджола мала, а й та працює. Повчання дітям, що кожна людина повинна працювати.
Приповідки або українсько-народня філософія
бджола —
ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого—чого. Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об’єкта своєї уваги. Дівчата липли до його (нього), як бджоли до меду (І.
Фразеологічний словник української мови
бджола —
БДЖОЛА́, и́, ж. Медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед. Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Вовчок, VI, 1956, 244); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Рильський, І, 1956, 64)...
Словник української мови в 11 томах
бджола —
Бджола, -ли ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. О. 1861. ѴІІІ. 17. 2) мн. Родъ игры. Ив. 48. ум. бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть. Чуб. V. 469.
Словник української мови Грінченка