бджола
БДЖОЛА́, и́, ж.
Медоносна комаха родини бджолиних, яка збирає квітковий пилок та нектар і переробляє його на мед.
Ведмідь мед достає з дерева, а його бджоли кусають (Марко Вовчок);
Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (М. Рильський).
◇ Ли́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду див. ли́пнути¹;
(1) Як бджо́ли у ву́лику, зі сл. гудіти, густи – дуже голосно, створюючи загальний гомін.
Народ гомонить, гуде, як бджоли в улику (І. Нечуй-Левицький);
Пані Розумиха ставила пляшки та печеню. Гості гули, як бджоли у вулику (М. Лазорський);
(2) Як [Бо́жа] бджола́, зі сл. трудитися, працювати і т. ін. – дуже напружено, посилено.
– Пийте, велелепая [найкраща] кумо! – всміхнувся піп пані Килині, – бо ви сьогодні заслужили, істинно так, як Божа бджола, потрудились (М. Лазорський);
(3) Як (мов, ні́би і т. ін.) бджіл у ву́лику – дуже багато, безліч.
Приходжу до клубу колгоспного, а там людей, ніби бджіл у вулику (І. Сочивець).
Словник української мови (СУМ-20)