безвухий —
безву́хий прикметник
Орфографічний словник української мови
безвухий —
рідше безухий, -а, -е. 1》 Який не має вуха або вух. 2》 Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
безвухий —
БЕЗВУ́ХИЙ, рідше БЕЗУ́ХИЙ, а, е. 1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Сл. Гр.). 2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
безвухий —
БЕЗВУ́ХИЙ, рідше БЕЗУ́ХИЙ, а, е. 1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Сл. Гр.). 2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (Стельмах, Хліб.., 1959, 479).
Словник української мови в 11 томах
безвухий —
Безвухий, -а, -е 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Словник української мови Грінченка