безвухий

БЕЗВУ́ХИЙ, рідше БЕЗУ́ХИЙ, а, е.

1. Який не має вуха або вух.

Чого це ваша собака безвуха? (Сл. Гр.).

2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.).

Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (Стельмах, Хліб.., 1959, 479).

Значення в інших словниках

1. безвухий — безву́хий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. безвухий — рідше безухий, -а, -е. 1》 Який не має вуха або вух. 2》 Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвухий — БЕЗВУ́ХИЙ, рідше БЕЗУ́ХИЙ, а, е. 1. Який не має вуха або вух. Чого це ваша собака безвуха? (Сл. Гр.). 2. Який не має вушка (про посуд, голку і т. ін.). Отут, біля безвухого, зсередини блискучого від поливи глечика, він опускається на землю (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. безвухий — Безву́хий і безу́хий, -ха, -хе безу́хий = безву́хий, -ха, -хе  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. безвухий — Безвухий, -а, -е 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.  Словник української мови Грінченка