безклопіття —
безклопі́ття іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
безклопіття —
-я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безклопіття —
БЕЗКЛОПІ́ТТЯ, я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот. – Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров'я! – промовив о. Хведор (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
безклопіття —
БЕЗКЛОПІ́ТТЯ, я, с. Відсутність будь-якого клопоту, турбот. — Мабуть, непогано жилось на віку, коли надбали од безклопіття такого зайвого здоров’я! — промовив о. Хведор (Н.-Лев., І, 1956, 133).
Словник української мови в 11 томах