Значення в інших словниках
-
безконечно —
безконе́чно прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
безконечно —
розм. безкінечно. Присл. до безконечний, безкінечний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безконечно —
БЕЗКОНЕ́ЧНО, рідше БЕЗКІНЕ́ЧНО. Присл. до безконе́чний, безкіне́чний. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (М. Коцюбинський); [Шалімов:] Я прожив біля тебе, і тільки тепер .. зрозумів, як безконечно ти мені дорога (І.
Словник української мови у 20 томах
-
безконечно —
ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.
Словник синонімів української мови
-
безконечно —
БЕЗКОНЕ́ЧНО, розм. БЕЗКІНЕ́ЧНО. Присл. до безконе́чний, безкіне́чний. Справа і зліва безконечно тяглися спресовані маси дерева, цегли (Коцюб., II, 1955, 403); [Шалімов:] Я прожив біля тебе, і тільки тепер.. зрозумів, як безконечно ти мені дорога (Коч.
Словник української мови в 11 томах