безлісся —
безлі́сся іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
безлісся —
-я, с. Відсутність лісу, лісів. || Місцевість без лісу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безлісся —
БЕЗЛІ́ССЯ, я, с. Відсутність лісу, лісів. Основною ознакою тундри є її безлісся (з навч. літ.); // Місцевість без лісу. А тут починається вже скрізь безлісся (Сл. Гр.
Словник української мови у 20 томах
безлісся —
БЕЗЛІ́ССЯ, я, с. Відсутність лісу, лісів. На лисий від безлісся горб крутого берега навпроти Сороки виїздила група збройних вершників (Ле, Хмельницький, І, 1957, 201); // Місцевість без лісу. А тут починається вже скрізь безлісся (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
безлісся —
Безлісся, -ся с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Словник української мови Грінченка