Орфографічний словник української мови

безлісся

безлі́сся

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. безлісся — -я, с. Відсутність лісу, лісів. || Місцевість без лісу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. безлісся — БЕЗЛІ́ССЯ, я, с. Відсутність лісу, лісів. Основною ознакою тундри є її безлісся (з навч. літ.); // Місцевість без лісу. А тут починається вже скрізь безлісся (Сл. Гр.  Словник української мови у 20 томах
  3. безлісся — Безлі́сся, -сся, -ссю, -ссям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. безлісся — БЕЗЛІ́ССЯ, я, с. Відсутність лісу, лісів. На лисий від безлісся горб крутого берега навпроти Сороки виїздила група збройних вершників (Ле, Хмельницький, І, 1957, 201); // Місцевість без лісу. А тут починається вже скрізь безлісся (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  5. безлісся — Безлісся, -ся с. Безлѣсная страна, безлѣсье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.  Словник української мови Грінченка