безсмертя —
безсме́ртя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
безсмертя —
Невмирущість, безсмертність, життя вічне, нетлінність; П. вічність, віковічність, У ФР. безвік.
Словник синонімів Караванського
безсмертя —
-я, с. 1》 Вічне існування, вічне життя. 2》 Вічне існування в пам'яті людей.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безсмертя —
БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с. 1. Вічне існування, вічне життя. Цар над царями та Пан над панами, Єдиний, що має безсмертя і живе в неприступному світлі, Якого не бачив ніхто із людей ані бачити не може. Честь Йому й вічна влада, амінь! (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
безсмертя —
БЕЗСМЕРТЯ — ідея, що окреслює можливість існування особистості після смерті, безпосередньо чи в пам'яті нащадків (через творення вчинків або культурних артефактів). Ідея Б. — світоглядна основа більшості релігій і низки філософських систем.
Філософський енциклопедичний словник
безсмертя —
СЛА́ВА (загальне визнання кого-, чого-небудь як знаменитого, авторитетного і т. ін.), ІМ'Я́ з означ.; ЗНАМЕНИ́ТІСТЬ, СЛАВНОЗВІ́СНІСТЬ, ПРОСЛА́ВА (широка, особлива популярність); ЛА́ВРИ мн. (як символ слави); БЕЗСМЕ́РТЯ уроч.
Словник синонімів української мови
безсмертя —
БЕЗСМЕ́РТЯ, я, с. 1. Вічне існування, вічне життя. Нам треба жити, а не надіятись на безсмертя, тоді тільки ми почуваємо себе і великими, і безсмертними (Л. Укр., III, 1952, 703). 2. Вічне існування в пам’яті людей. Дарма! Нехай умру, та думка не умре!...
Словник української мови в 11 томах