безумство —
безу́мство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
безумство —
-а, с. 1》 Божевілля. 2》 Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. 3》 перен. Надзвичайна відвага, рішучість у вчинках.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безумство —
БЕЗУ́МСТВО, а, с. 1. Божевілля. Застиглий погляд відбивав жах, безумство (В. Собко). 2. Нерозсудливість; нерозумні, безглузді дії, вчинки. Я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі вечори... (М.
Словник української мови у 20 томах
безумство —
БЕЗГЛУ́ЗДЯ (поведінка, вчинки і т. ін., що суперечать здоровому глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ГЛУ́ПСТВО заст., ІДІОТИ́ЗМ підсил розм., ІДІО́ТСТВО рідше, БО́ЗНА-ЩО підсил. розм., КА́ЗНА-ЩО підсил. розм.
Словник синонімів української мови
безумство —
БЕЗУ́МСТВО, а, с. 1. Божевілля. Застиглий погляд відбивав жах, безумство (Собко, Шлях.., 1948, 51); Царський уряд впав у безумство. Він хоче позичити грошей на продовження війни.. (Ленін, 8, 1949, 306).
Словник української мови в 11 томах
безумство —
Безумство, -ва с. Неразуміе, глупость, безуміе. Не покараю я вас за безумство ваше. К. Іов. 95.
Словник української мови Грінченка