бенедиктинці

Бенедикти́нці, -ців, -цям

Значення в інших словниках

1. бенедиктинці — -ів, мн. Католицький чернечий орден, заснований близько 530 р. в Італії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. бенедиктинці — БЕНЕДИКТИ́НЦІ, ів, мн. (одн. бенедикти́нець, нця, ч., бенедикти́нка, и, ж.). Католицький чернечий орден, заснований в Італії на початку VI ст. Бенедиктом Нурсійським; жіноче відгалуження ордену – бенедиктинки.  Словник української мови у 20 томах
3. бенедиктинці — бенедикти́нці (лат. benedictini) католицький чернечий орден, заснований близько 530 р. Бенедиктом Нурсійським в Італії. Жіноче відгалуження ордену – бенедиктинrи.  Словник іншомовних слів Мельничука