Бережо́к, -ріжка́, -ріжко́ві, на -ріжку́; беріжки́, -ріжкі́в
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
бережок —
бережо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
бережок —
-жка. Зменш. до берег.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бережок —
БЕРЕЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш. до бе́рег 1, 3, 4. Тече річка бережками, Тече річка лугом (з народної пісні); Пальці руки знову побігли по бережку простирадла (Ю. Смолич); В таборі все, було, трусяться над кожним із нас, море при самім бережку обгородили (О.
Словник української мови у 20 томах
бережок —
БЕРЕЖО́К, жка́. Зменш. до бе́рег. Тече річка бережками, Тече річка лугом (Нар. лірика, 1956, 209); Пальці руки знову побігли по бережку простирадла (Смолич, II, 1958, 275).
Словник української мови в 11 томах
бережок —
Бережок, -жка м. ум. отъ берег.
Словник української мови Грінченка