бешиха —
беши́ха іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
бешиха —
-и, ж. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бешиха —
БЕШИ́ХА, и, ж., вет., мед. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа. – Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло... ох!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); – Лице спухло, й у жар кидає його.
Словник української мови у 20 томах
бешиха —
БЕШИ́ХА, и, ж. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа. — Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло… ох!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 194); За вказівкою ветеринарного лікаря провадяться щеплення проти бешихи (Свинар.
Словник української мови в 11 томах