Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бешиха

Беши́ха, -хи, -сі; -ши́хи, -ши́х

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. бешиха — беши́ха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бешиха — -и, ж. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бешиха — БЕШИ́ХА, и, ж., вет., мед. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа. – Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло... ох!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); – Лице спухло, й у жар кидає його.  Словник української мови у 20 томах
  4. бешиха — БЕШИ́ХА, и, ж. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа. — Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло… ох!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 194); За вказівкою ветеринарного лікаря провадяться щеплення проти бешихи (Свинар.  Словник української мови в 11 томах