бешиха

БЕШИ́ХА, и, ж. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа.

— Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло… ох!.. (Кв.-Осн., II, 1956, 194);

За вказівкою ветеринарного лікаря провадяться щеплення проти бешихи (Свинар., 1956, 252);

— Лице спухло, й у жар кидає його. Наче, сказати б по-нашому, — бешиха (А.-Дав., За ширмою, 1963, 92).

Значення в інших словниках

1. бешиха — беши́ха іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бешиха — -и, ж. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бешиха — БЕШИ́ХА, и, ж., вет., мед. Гостре запалення шкіри у людей і деяких тварин; рожа. – Та, не вам кажучи, прикинулась бешиха, та усю пику мені роздуло... ох!.. (Г. Квітка-Основ'яненко); – Лице спухло, й у жар кидає його.  Словник української мови у 20 томах
4. бешиха — Беши́ха, -хи, -сі; -ши́хи, -ши́х  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)