бичисько —
бичи́сько 1 іменник чоловічого роду, істота від: бик бичи́сько 2 іменник середнього роду від: бич
Орфографічний словник української мови
бичисько —
I -а, с. Збільш. до бич 1). II -а, ч. Збільш. до бик I 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
бичисько —
БИЧИ́СЬКО¹, а, ч. Збільш. до бич 1. Лясканням предовгого бичиська Тирольські пастухи загонили корів (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича). БИЧИ́СЬКО², а, ч. Збільш. до бик¹. У тій хащі лежить величезний мідяний бичисько, і якщо ти зламаєш галузку, він нараз появиться (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
бичисько —
БИЧИ́СЬКО¹, а, с. Збільш. до бич 1. Лясканням предовгого бичиська Тірольських пастухи загонили корів (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 34). БИЧИ́СЬКО², а, ч. Збільш. до бик¹.
Словник української мови в 11 томах
бичисько —
Бичисько, -ка м. ув. отъ бик.
Словник української мови Грінченка