блекіт

Бле́кіт, -коту, -тові, -котом

Значення в інших словниках

1. блекіт — Блекіт, -коту м. раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.  Словник української мови Грінченка